Юрій Коваль: «Люди сьогодні налаштовані бути господарями на своїй землі»

54-річний Юрій Коваль зараз виконує обов’язки голови Олександрійської райдержадміністрації, має чималий практичний досвід управлінця. Напередодні професійного свята - 100-річчя державної служби в Україні (відзначається 23 червня) - ми поспілкувалися.

Юрія Леонідович народився у  Головківці. Має вищу інженерну освіту, яку здобув у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування. У 1986-му працював інженером з техніки безпеки та охорони праці колгоспу ім. Калініна. Потім займав аналогічну посаду в МХП «Рассвет» та очолив ФГ «Юріта». З 1996-го - керівник Головківської сільради, де пропрацював один рік. Відтоді на державній службі.  Три  роки займав керівні посади у галузі сільського господарства району. З 2010-го – начальник управління агропромирозвитку Олександрійської РДА. З 2013-го - заступник голови Олександрійської РДА, а з 2014-го - перший заступник.

-Юрію Леонідовичу, залишаючись на посаді першого заступника голови Олександрійської РДА,    Ви практично виконуєте  обов’язки керівника району. Цікаво дізнатися, яким чином будете налагоджувати співпрацю  з новоствореними громадами?

-Закони України говорять нам про те, що дві новостворені ОТГ наразі підпорядковані Олександрійській районній державній адміністрації. І всі соціальні об’єкти, що входять до складу цих громад,  також. У нас є порозуміння з керіниками, і   всі дії по бюджетах і розподілу коштів на утримання соціальної сфери - узгоджуємо разом. 

У Верховній Раді ще не прийнятий Закон про розмежування громад,  і вони лишаються у межах району. А коли внесуть зміни, - не знаємо. На прямі бюджетні відносини з державою ОТГ перейдуть лише з наступного,    2019-го року. Зараз знаходяться на бюджеті району. Після об’єднання сільських рад  зменшили кількість державних службовців, відповідно є економія коштів.

-Розкажіть, будь ласка, а які найбільш глобальні ремонтно-відновлювальні роботи  плануєте   у школах, дитсадках чи лікарнях?

-Як і планувалося, реконструюємо школу у Бутівському, Попельнастому та Новій Празі. Зараз продовжуємо роботи і невдовзі маємо завершити. У Празі велику увагу приділяємо амбулаторії, де буде відремонтовано  терапію та дообладнано стоматкабінет. 

Також на цей рік для нас пріоритетним завдання  є ремонт доріг і освітлення вулиць.  Будуватимемо дорогу Олександрія-Войнівка. Вже пройшов тендер. Мали багато звернень і скарг по її ремонту. Туди погано їздили автобуси. Перевізник Сергій Моцний  кілька разів пускав великі, але за короткий час – ламалися і доводилося ставити маломісткі. Є й інші населенні пункти, де тривають ремонти доріг, зокрема у напрямку Олександрія-Приютівка. У різних селах  ведемо ямкові ремонти.  Все заплановане - виконаємо.

-Повернімося до Новопразької та Приютівської ОТГ, які з наступного  року  матимуть власні бюджети. Проте й відповідальності у них побільшає. Чи буде районна влада допомагати?

-Переконаний: і надалі все вирішуватимемо колегіально. Правда, нам ще  достеменно  не відомо,  як громади утримуватимуть свою інфраструктуру -  спільно чи розрізнено. Йдеться про управління соцзахисту, терцентр, відділ освіти. Це вирішуватимуть в ОТГ на сесіях і виконкомах. Відповідні рішення мають ухвалити до кінця поточного року. А як вони будуть, то і субвенції з державного бюджету на утримання  йтимуть їм напряму, в обхід району. Крім того, громади отримають додаткові кошти з розрахунку податків на кількість населення. Знаю, що планів у керівників ОТГ чимало.

У Приютівці, наприклад, запланували зробити пішохідний місток на Войнівку, щоб з’єднати два населені пункти. У цьому році мають розробити проект, а в наступному - звести. Це потрібно для громади, і буде виконано спільно з бізнесом. Також, маючи новий бюджет, можуть додати нові автобусні рейси, відкрити нові маршрути. Зробити це можуть і зараз, але за рахунок чого фінансувати такі зміни? Діяти треба поступово.  

А ось  Держгеокадастр вже має передати у розпорядження громад  землі за межами населених пунктів. Також громади вирішать, як спільно фінансувати районну лікарню - вона буде функціонувати у межах Олександрійського госпітального округу. Уже адміністрація ЦРЛ домовлятиметься з ОТГ.

Переконаний, є багато плюсів у об’єднавчих процесах – бо люди сьогодні налаштовані бути господарями на своїй землі. І багато чого йде на благо – більше коштів лишається у громадах, і вони мають бути зацікавлені, аби додатково поповнювати свої бюджети власними надходженнями – тому не втрачає актуальності  питання  щодо сплати податків одноосібниками і декларування ними своїх  доходів.

-Можете деталізувати, які маєте показники надходжень до районного бюджету після закінчення кампанії декларування?  

-На сьогодні одноосібники дуже погано спрацювали. Далеко не всі відповідально декларують свої доходи і державі платять копійки, хоча мають надприбутки.  За пай сплачують десь у середньому 2 тис. грн. на рік.  Але треба сказати, що є сільські ради, які гарно працюють з одноосібниками - це Недогарська, Добронадіївська, Ізмайлівська. А є такі,  що малоефективні в даному питанні - наприклад, Попельнастівська. 

Вони б могли використати додаткові кошти на розвиток своїх територій.  І розміри надходжень до бюджету  багато у чому залежать від якості проведеної роботи з одноосібниками. Між адміністрацією та сільськими радами була домовленість: якщо одноосібники сплачують  податок на землю за коефіцієнтом в 1%, кошти з районного бюджету повернуться їм у місцевий бюджет. У маленьких сільських радах це може бути 30 тис. грн. на рік,  а більших -  і до 200 тис. грн.  Окремі одноосібники свідомо сплачують податки, бо зацікавлені в розвитку свого села,   інші – навпаки, бо  особливих санкцій відносно них немає. За кордоном чомусь всі сплачують податки, бо знають там за несплату жорстко покарають. 

А щоб надходжень було більше, то сільські голови мають результативніше працювати з одноосібниками. Треба зустрічатися, спілкуються, переконувати.  Треба йти до людей, шукати компроміси і в повній мірі виконувати всі державні функції, адже ми не просто звемось державними службовцями. На нас покладено багато функцій, у тому числі дбати про виконання Законів України. 

Законодавство  часто змінюється, але держслужбовці мають за всім слідкувати, про все знати і допомагати людям. Мають завжди бути озброєні інформацією і у всьому максимально відповідальними, хоча й винагороду за свою працю отримують невисоку.  Треба кожну людину вислухати. При цьому  - лишатися мудрим і стриманим, толерантно-ввічливим, щоб вона пішла із вирішеним питанням, і поважала владу.

Інтерв'ю записано спеціально для Олександрійської районної газети "Сільський вісник"