Піролізні котли

Піролізні котли

четвер, 21 червня 2018 р.

Столичний пенсіонер розмалював сотні парканів та зупинок



Вуличним розписом 74-річний київський пенсіонер Віктор Гострий активно займається останнє десятиліття. Розмалював  понад тисячу м2 площ - десятки й сотні автобусних зупинок, парканів, лікарні, дитсадки столичного мікрорайону «Русанівка»Зараз охайно оздобленні оргаментом, а колись занедбані.

"Не сиджу вдома, а насолоджуюся життям, - говорить пенсіонер. – Присвятив себе СтрітАрту, танцям та співу. Граю у теніс, катаюся на велосипеді. Не пропускаю жодного тематичного концерту, творчого вечора чи літературних читань.  Учасник багатьох музичних проектів".
Декоративним розписом вперше Віктор зайнявся 20 років тому. "Працював енергетиком містобудівного підряду на Байкало-Амурській магістралі, - каже. - Але весь час хотів малювати. Пам’ятаю, як вперше розфарбував стіни недобудованого кафе. Прикрасив непогано. Відтоді зацікавився і різьбленням по дереву. Та так захопився, що від енергетики перейшов у малярну бригаду. Відчував фанатичну тягу. Один об’єкт було розписував по 12-14 годин. Малюнки й теми обмірковував уночі"
























 Вже на пенсії Віктор Григорович малювати вчився професійно. У палаці Україна у Києві відвідував мистецьку групу. Вдосконалився і тепер маю чимало картин і вуличних об’єктів. Їх кількість навіть злічити не може. 

"Пишу стабільно. Фарби й пензлі купую сам. Працюю безкоштовно. Але інколи матеріали відшкодовують замовники. Всім говорю: «підтримайте художника фарбами, матеріально або добрим словом». У роботах - не повторююсь", продовжує киянин. - Відтворюю національну символіку, українські пейзажі, птахів, квіти. Передаю власні образи й емоції, як окрему візію світу. або ж конкретне послання від автора до суспільства. Вуличному розпису присвятив також інтернет-блог".

Крізь руки
художника пройшло чимало об’єктів. "На деякі люди запрошують, а за інші - сам берусь, - каже.-  Недороге і цікаве задоволення. Один товариш дав якось сто банок фарби. На довго вистачило і додало натхнення.  Але хотілося б мати більше однодумців і не лише у столиці, а й по всій країні та навіть за кордоном".

Віктор Гострий мешкає сам, має 31-річну доньку Анну та 6-річну онуку Поліну, які розділяють його захоплення

Вуличний розпис називає сезонним хобі. Каже: люди - маленькі творці, які несуть свою творчість оточуючим, як пульс життя. 

Танці ж і спів окрема сторінка у його житті.  

"Хочу зберегти гарну фізичну форму, - говорить киянин. - Щопонеділка відвідую безкоштовні уроки танго у Аргентинському посольстві, у середу – українські народні – у Києво-Могилянці. Тричі на тиждень - латино-американські в інституті Грінченка. Люблю і не пропускаю літературні читання у кафе «Купідон». Їх для нас - столичних пенсіонерів організовує клуб «Життєлюб» за підтримки місцевого мецената - Гаріка Корогодського". 



Немає коментарів:

Дописати коментар

Розповісти друзям