Піролізні котли

Піролізні котли

пʼятниця, 7 грудня 2018 р.

Медики з Бутівської амбулаторії самотужки ремонтують свій заклад


«У нас відсутнє якісне водопостання. Самі, як могли, провели труби і користуємося водою, але зробили все кустарним методом, - розповідає  54-річний Володимир Дмитрик, завідувач закладу. Очолює його 17 років. - Потім лопнула каналізація і ми знову самостійно її полагодили. Так вирішуємо усі проблеми. Маємо потреби у придбанні бойлера, ремонті ганку та будівництві пандуса. А ще дуже дороговартісним є обігрів закладу. Здійснюємо його за допомогою електроконвекторів, бо інших варіантів не має.

Амбулаторія працює з 1995-го. Що робити з такими закладами, коли багато ОТГ по Україні подали проекти на будівництво нових? У сусідній Протопопівці вже й відкрили. Ми ж знаходимося за 18 км від неї. Обслуговуємо 4 села - Бутівське, Занфірівку, Костянтинівку та Миронівку Світловодського району. Населення невелике, але загалом 900 осіб. Нам також підпорядкований Костянтинівський ФАП.

Зараз знаходимося у структурі Центру первинної медико-санітарної допомоги Олександрійського району, але з наступного року наші потреби зможе дофінансовувати Приютівська громада, - продовжує Дмитрик. - Сподіваюся, що вже зараз її керівництво це врахує. За таких умов почнемо працювати повноцінно, бо вже задекларував 900 пацієнтів, – каже він. - У нас є кабінет сімейного лікаря, оглядовий та дитячий, палати денного стаціонару, а також невелика аптека із мінімальним асортиментом. 

Заклад підключений до Інтернету і має новий комп’ютер. Але набрати необхідні 1800 пацієнтів на місці я не зміг, сільрада мала. Був змушений декларували охочих із сусідніх сіл. Іншим лікарям довелося робити теж саме. Справа у тім, що на одних територіях бракує людей, а на інших медиків. У таких умовах виконати поставлені державою плани – нереально. Як результат, це вдалося зробити лише одиницям.

У самій амбулаторії штат – невеликий. Тут нині працює один сімейний лікар, дві медичних сестри загальної практики і одна молодша сестра та водій».

Родина Дмитриків - Володимир та Анна - лікар і медсестра - здоров’ям бутівчан опікується 17 років.  При потребі дружина також ходе на виклики, займається декларуванням та виконує всі доручення чоловіка.

«Ми обслуговуємо велику кількість чорнобильців, називаємо «спецконтингентом». Всі -  колишні жителі зони відчуження - переселенці з Народицького та Олевського районів Житомирської області. Їх у нас близько 400. Мають змогу лікуватися у стаціонарі. Отримують також безкоштовні рецепти за системою виплати компенсацій в урядовій програмі «Доступні ліки». Але виписаних  рецептів людям катастрофічно не вистачає».

Ще одним нагальним питанням для Дмитрика є забезпечення  якісної роботи Костянтинівського ФАПу. Там наразі немає фельдшера  і на півставки працює лише санітарочка. Знайти людину складно, бо їхати працювати у село з міста ніхто не хоче.  Проїзд в один бік обходиться  25 грн.

Прийом у самому ФАПі лікар веду раз на тиждень. Його дуже виручає медичний транспорт, який зараз терміново треба «перевзути», бо їздить на літній резині. Тричі приймає пацієнтів у Олександрійській районній амбулаторії.

«Добре, що маємо медичний автомобіль, і при потребі легко дістатися до пацієнта та транспортувати куди потрібно. Але щомісяця на нього отримуємо лише каністру бензину, тому доводиться залучати спонсорів, або ж пальне оплачують самі пацієнти», - зазначає лікар.

Наразі медпрацівники амбулаторії чекають наступного року, коли бюджет сільської ради об’єднається і  перейде на баланс громади. Тоді органи місцевого самоврядування зможуть більше їм допомогти, аби медики працювали на належному рівні.

Довідково

Володимир Дмитрик – лікар з 30-річним стажем роботи на селі. Вищу освіту здобув у Дніпропетровському медінституті.  З 1987-го  інтерн у Червонокам’янській дільничній лікарні, за рік головний лікар в Ульянівській амбулаторії, а з 2002-го у Бутівській.

Написано спеціально для "Сільського вісника".

Фото умовне.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Розповісти друзям