Мандрівка в місто галушок, активних пенсіонерів і чистих вулиць

Від Олександрії до Полтави всього кілька годин автобусом. Наче й дістатися нескладно, однак дошкуляють розбиті дороги. Такі ж «якісні», як і в нас. Хоча в самій Полтаві з цим набагато краще. Місто доволі автентичне, і яскраво різниться від нашого. Можливо не всі про те й знають, але інколи варто зазирнути по той бік сусідського паркану, аби зрозуміти, а що ж там не так.

І що ж?  Полтава – невеликий обласний центр, і за розміром, мінімум як три Олександрії. Перша її унікальність - місцева говірка, або суржик, який не схожий на наш.

Інший важливий факт, у самому місті дороги більш-менш якісніші, і не завжди такі як в Олександрії.

Полтавчани досить привітні й простодушні, гостинні, і цим надто схожі на нас.











В центрі Полтави безліч всіляких кафе й ресторанчиків, які спеціалізуються на місцевому бренді - полтавських галушках. На жаль, Олександрія такої родзинки немає. Але в пошуку. Між тим, Полтава вже давно перетворилась у справжнє царство українських галушок, тим і приваблює туристів. Навіть пам'ятник такий має. 

Ще одна унікальна річ для сусіднього міста – активні і заповзяті пенсіонери. По вихідних вони на повну розважаються в центрі міста, де у них традиційна дискотека. Гарна тусовка для тих, кому «за» 50. Досвід, думаю, треба переймати.

До  всього ж, у наших сусідів мені  так і не вдалося побачити бродячих тварин. Ніде й не зустріла. Навіть поодиноких. Це й дивно, бо в Олександрії їх навпаки достатньо. Живуть собі поживають і  вже давно стали частиною нашого міста. Навіть єдиний олександрійський притулок для тварин «Друг» існуючу проблему не вирішує. Тоді, як полтавчани й гадки не мають, що такі проблеми взагалі існують.

Окрім того, у Полтаві зовсім не видно молоді з пляшками пива чи легкими алкогольними напоями. Натомість достатньо матусь з дітьми. Деінде можна зустріти жебраків.

У підземних переходах вдастся угледіти низку меморіальних знаків чи пам’яток, присвячених славнозвісним землякам, письменникам, художникам, митцям.

А ще унікальне місто своїми старенькими українськими хатками, що вдало розмежовують нові забудови і так чудово нагадують гостям про гоголівську Полтаву. Що казати, колоритно і з  душею.

Ціни по місту помірковані, і фактично не відрізняються від наших. Навіть, якщо брати кафе чи ресторани.

Одним словом, класно, що є в Україні такі колоритні міста, як Полтава. Міста, з яких варто брати приклад. 

А ось, що колеги-журналісти з різних міст говорять про Полтаву.