Мало хто знає, які аксесуари
жіночого гардеробу можна виготовити із соломи чи кукурузного листя, і що з того
виходять дуже неймовірні речі. На такому ремеслі добре знається наша землячка 56-річна
Світлана Піскова з Нової Праги.
Понад два десятиліття відроджує забутті
українські традиції плетіння речей із стебел жита, льону, вівса та кукурудзи.
Виготовляє вишукані солом’яні сумочки, брилі й капелюхи, квіти, кошики, жіночі прикраси, картини, ляльок та янголят. І щораз створює якесь ноу-хау.
-Соломкарством я зацікавилася
у 1988-му. Тоді працювала у Новопразькому будинку дитячої та юнацької
творчості. Вела гурток «Сувенір» та «Історичне краєзнавчство». Якось ми організовували
чергову виставку. Запросили до неї і місцевих жителів. Свої дві солом’яні роботи
там презентувала і нині покійної Єфросинія Кравцова. Це були плетена сонячна ваза
та корзинка. Мені дуже сподобалися і я захотіла й сама дізнатися, як їх виготовити.
Пішла до жінки додому і попросила навчити. І вона показала мені, як із сонячого
природнього матеріалу народжуються справжні дива. Так я виготовила свій перший у
житті солом’яний капелюх. Він був не дуже досконалий, але для цінний. Відтоді Єфросинія
Григорівна стала моїм першим університетом, а соломкарство - улюбленішим
заняттям.
З кожним роком я
вдосконалювалася. Мала у доробку і оригінальні солом’яні квіти, цукерниці, дідухи,
та багато всього. А у 2005-му мене запросили на міжнародний фестиваль
«Берегиня» до Луцьку. Там познайомилася із Марією Кравчук - знаною в Україні майстринею із соломкарства. Вона запропонувала поїхати у
Білорусію на інший фестиваль і повчитися, бо там соломкарство дуже популярне. Я
згодилася і побувала у Мінську, перейняла досвід багатьох майстрів, вивчила нові
техніки. Далі навчалася в Україні, часто й зараз буваю на різноманітних симпозіумах та семінарах.
Нині Світлана Піскова
– знаний на Кіровоградщині майстер соломкарства, член Національної спілки
народних майстрів України. Із сяючої житньої, вівсяної та льняної соломи й
кукурузного листя виготовляє різні аксесуари, речі та предмети побуту. Підготувати
матеріал для плетіння їй допомагає чоловік Сергій.
-Кожного року ми з ним
засіваюємо у дворі пару соток жита, інколи вівса чи льону, – говорить Світлана.
– Воно жнеться під час цвіту, у травні-червні. Ще коли зелене й пахуче.
Збираємо у снопи і просушуємо. На сонці солома вибілюється. Має в собі енергію
чотирьох стихій. Росте на землі, овіяна вітром, полита дощем, осяяна сонцем. Це
дар Божий для людям. Якщо жати її пізніше червня, стає тверда і ламка, з нею тоді
важко працювати. Раніше зернові стебло люди використовали для вжитку. Соломою
стелили долівку, годували худобу, робили лампачі і облицьовували житло,
застосовували у медицині. Але тепер її застосовують значно рідше.
Ми ж вирощуємо
рослини не для збору зерна, а для до гарного стебла, яке висушуємо і розрізаємо
на відрізки. У плетінні використовую три верхніх частини стебла. Перед самим плетінням
солому замочую у окропі на 10-15 хв.. Потім ріжу і плету, зв’язую та зшиваю нитками.
Мокра солома дуже гнучка. Вона у руках немов пластилін.
Працюючи з соломою не
одне десятиліття Світлана Піскова виготовила чимало побутових речей та сувенірів.
Точно сказати скільки й сама не може. Вироби роз’їхалися по Україні та світу.
Дуже популярні серед іноземців.
Чотири роки тому Світлана
відкрила вдома унікальну майстерню. Під неї виділила дві кімнати, одна з них –
світлиця. Там проводить свої майстер-класи. Безкоштовно навчає дітей і дорослих.
Гуртом виготовляють як мініатюрні сувеніри, так і предмети у людський зріст.
-Соломкарів на Кіровоградщині не багато, - продовжує
майстриня - Цей вид творчості найбільш
популярний на Волині та Житомирщині. Тому я залюбки ділюся своїм досвідом із охочими.
Знаю 120 видів плетінок. Техніки на перший погляд прості, але досить специфічні.
Потрібно мати неабияке терпіння та фантазію, й бажання зробити щось цікаве. Нею
оволоділи обидві мої доньки – Олена та Анна, і 8-річна онука Аріна. Хоч дівчинка
ще маленька, але так гарно плесте із соломки. Їй під силу зробити будь-яку річ.
Вона вміє всіх подивувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар