Без світла і тепла, але при каганцях, в олександрійській
багатоповерхівці живе лежача бабуся. Її історією хочу поділитись.
Десь
два роки тому 75-річна олександрійка Анна Злакоман стала нерухомою. Донині паралізована.
Так, підкосила її втрата двох синів. Лиха додало й непланове відключення
електропостачання.
Другу
зиму тяжкохвора буде мерзнути в холодній квартирі, адже опалювалась
вона за рахунок електрики. Але віра в
краще ще жевріє, бо хіба ж може бути таке в цивілізованій країні! Тим більше,
що причина життя без світла й тепла - не надзвичайні погодні умови, не
землетрус, а на переконання постраждалих, умисне переривання електропостачання.
Ситуація
- якась дикість, але олександрійські пенсіонери - Володимир та Анна Злакомани до життя у
холоді й пітьмі вже звикли. Хоча й важко.
«Індивідуальне електричне опалення,
холодильник, бойлер, пральна машина, телевізор, праска і всі електромасажери -
не працюють, – говорить Володимир Омелянович - 80-річний чоловік тяжкохворої і
лідер місцевого осередку Міжнародної громадської організації «Демократія проти
корупції». - Вечірнє та нічне освітлення тільки від каганців чи керосинової
лампи».
Суть
проблеми у тому, що нібито (але це не доведено судом) Злакомани неправильно
сплачували за електроенергію, мовляв, за заниженим тарифом. Хоча у пенсіонерів
з цього приводу свої аргументи.
«За
комуналку ми завжди платили вчасно. Я особисто контролював це питання і всі
квитанції зберігаю, – підкреслює
Володимир Омелянович. – Добре володію ситуацією і щодо нарахування тарифів.
Знаюсь на цьому, як громадський діяч».
Пенсіонер
переконаний, що невідповідність тарифів - то «шахрайство у державних
масштабах». «Як монополіст, ПАТ «Кіровоградобленерго» просто перепродує
електроенергію, не виробляючи її. При цьому, часто-густо забуває про букву
закону, не гребуючи хабарами і
підробними документами, - пояснює він і додає. – Я платив з розрахунку
Національної комісії з питань енергетики. Але відповідного договору з
Олександрійським РЕМом не мав. Тому, коли підприємство направило позов до суду,
з’ясувалося, що ним же було складено фіктивний договір. Але ж ні оригіналу
нашого підпису, ні ціни на товар – там не вказано».
Перший
суд пенсіонери виграли (стягнути з них енергетики намагалися 540 грн.). Це було
у 2013-му. А після цього у 2014-му на їхню адресу направлено повторний позов.
«Наші
борги чомусь вирішили підрахувати, починаючи з 2009-го. Хоча до того
претензій не мали. Сума склала вже десь п’ять
тисяч гривень. І розв’язати ситуацію не вдається, бо суди постійно переносяться
(фактично з червня 2015-го). Коли відбудеться наступний – невідомо. Попередній,
наприклад, було заплановано на 30 червня поточного року, а останній на 18
жовтня цього місяця. Але вони не відбулися.
Тепер в Олександрійському міськрайонному суді кажуть, що наступне засідання
відбудеться вже аж 18 січня 2017-го,- говорить Омелянович і додає: Відтягується
суд з однією метою, щоб знайти «лазєйку», як уникнути прецеденту і примусити
мене мовчати. Але навряд чи енергетикам вдасться «зламати» Злакомана – відомого
в місті борця з корупціонерами».
Таким чином, справа пенсіонерів зайшла у
глухий кут. Самостійно вирішити її не можливо. Тим більше, що судові засідання
постійно переносяться. Немає вироку. А без нього відновити електропостачання
в квартирі Злакоманів, енергетики не візьмуться. Хоча пояснюють, що у разі погашення
заборгованості – послугу буде відновлено.
Поки що компроміс не знайдено, і ніхто, на жаль, досі не може поглянути на існуючу ситуацію
очима прикутої до ліжка жінки.
Тема озвучена у продовження історії, яка свого часу друкувалася
на сторінках Олександрійського районного часопису «Сільський вісник».
коммунальщики оборзели! О чем речь?! Где наши громади? Где правозащитники? Или еще не выборы? Так всегда. Остаешься с законом один на один. А закон-то и не наш.... как бы...
ВідповістиВидалити100% жахливі реалії. Важко й спостерігати.
ВідповістиВидалитиТакі наші реалії: хтось п'ять іномарок дикларує, а комусь нема чим комуналку оплатити.
ВідповістиВидалитиІ справді, хочеться показати різні грані нашого життя і підкреслити, що проста пересічна людина гідна кращого) Хоча й боротися за це дуже й дуже важко.
Видалити