Приютівка - життя, немов зрадлива пісня…

Той милий край, земля, де кожен з нас з’явився. Де наново, тепер немов переродився. Тут перші кроки, подихи, зітхання. Перша любов, і навіть перше у житті кохання. 

Знайомство із ввеликими людьми. Трішки традицій, трішечки пітьми. 

Життя вирує тут - кипить і зараз. Немов приємні паростки добра.

Найзатишніші садиби у моєму селищі. Витоків виток всіх традицій.

Найкращий пост пізнання - пізнавального добра.