Екосвіт Плюс

Екосвіт Плюс

четвер, 13 жовтня 2016 р.

Як один з проектів ВАССР змінив моє життя?!

Вісім років я в журналістиці. І лише нещодавно почала розмірковувати над створенням власного блогу, на сторінках якого могла б ділитися своїми думками та спостереженнями з іншими. А до того якось над цим не замислювалась. Чи то потреби не було, чи  радше бракувало стимулу. Та, на щастя, цього літа я стала учасницею проекту "Посилення інституційної спроможності - активізації місцевих ЗМІ у місії інформування про реформу децентралізації", який реалізується Центром Європейської співпраці (Польща) у партнерстві з Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад.



Взяла участь у тренінгах, дистанційному навчанні та відвідала з навчальним візитом Польщу. За кордоном більш тісно почала спілкуватися з українським координатором  цього проекту - Наталією Ключник. Її фахові поради і слушні настанови дозволили мені обрати вірний напрямок своєї професійної діяльності. І, по суті, вже змінили моє життя. Я вирішила  розпочати реалізацію власної комунікаційної стратегії. Створила авторський блог - «Моя Україна. Ми – українці». Його натхненником вважаю Наталію Ключник, талановиту українську журналістку й громадського діяча, чарівну жінку, турботливу матусю й просто прекрасну людину.

Впевнена, що схожу комунікаційну модель може вибудувати кожен охочий. 
Сьогодні для цього є всі можливості. Змоделювати блог, наприклад, можна на різних сервісах, одним з яких я й скористалася.

Процес його створення зайняв невеликий проміжок часу. Головним було визначити основну ідею та спрямованість. А такою для авторського блогу «Моя Україна. Ми – українці» стало і буде пропагування любові до своєї Батьківщини, до свого рідного краю, до українців. Речовими реаліями є вислів: «кожна людина гідна кращого життя». А ключовим соціокультурним символом - поняття гідності, об’єднання і взаємодопомоги. (Напис логотипу - Давайте візьмемось за руки, друзі, щоб не зникнути поодинці). 

Коли основна ідея була сформована, я почала займатися дизайном, підбирати фон до блогу. І випадково натрапила на квітку червоного маку, що є символом пам'яті, безкінечності та Всесвіту. Звичайно ж, не роздумуючи, вирішила її залишити. Назву символічно поєднала з українським прапором. Так, усе й змоделювалось в єдине ціле. Технічно, щоправда, мені допомагали старі й добрі друзі. Окремі ідеї втілив у життя однодумець Ігор Антоненко.

Блог «Моя Україна. Ми – українці» щодень-щодва набирає обертів і знаходить своїх читачів. На його сторінках сьогодні з’являються різні соціокультурні теми, які стосуються не лише життя моєї рідної Олександрії, а навіть сусідніх областей і сусідніх країн.
Тут же можна прочитати унікальні історії з життя земляків, співвітчизників, колег, друзів, однодумців і просто талановитих людей. Тих, хто прагне, вміє і знає, як жити гідно і в цей нелегкий час не втратити власні чесноти, благородство, доброту і милосердя – цінності, що народжені жити вічно. Це особливі історії особливих українців, історії незламності духу, мудрості й культури.

Блог сформований таким чином, що має різноманітні розділи. Зокрема, життя як воно є, переймаємо досвід, інновації, культура і духовність, знай наших та інші. Їх кількість поступово буде збільшена. Обов’язково додаватимуться інші яскраві та цікаві теми. І я переконана, що поступово «Моя Україна. Ми – українці» знайде свого читача й стане популярним не лише на Кіровоградщині, а й в інших регіонах і навіть країнах. Хоча й сьогодні його аудиторія не обмежується лише українцями.


Спеціально для журналу "Вісник Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад"



2 коментарі:

  1. Візьмемося за руки! Головне у цьому процесі розуміти, що щирість, самоповага, толерантність до інших людей, навіть якщо вони не поділяють власну думку - ось що може допомогти змінити власне життя. Наталії вдалося переступити на інший щабель у професійному житті. Попереду довга дорога і не треба її боятися. Бо йти разом не страшно! По одинці - йдуть самовпевнені та відважні. Часто не доходять. Тому щасти в дорозі! Ми йдемо в звами!

    ВідповістиВидалити
  2. Це так добре і так класно, що є однодумці. Заповзяті, віддані, закохані у власну справу люди. Люди, які змінюють цей світ!І шліфують його за допомогою непомітних, але таких суттєвих дрібниць)Дуже приємно, що великі дороги і маленькі стежки схожих за змістом людей пересікаються)

    ВідповістиВидалити

Розповісти друзям