Піролізні котли

Піролізні котли

середа, 5 жовтня 2016 р.

Боєць АТО з Олександрії шукає справедливості і тих, хто відновить його підтоплене житло


Кажуть, біда не приходить одна. Історія учасника АТО з Олександрії Дмитра Мусулеги – тому підтвердження. А справа вся у тім, що
кілька років тому його двокімнатну квартиру підтопило. І так банально - після реконструкції даху пятиповерхівки за адресою пр. Соборний, 43 - квартира нагадувала гіганський акваріум, непридатний для житла.

«Коли дах переробили з плоского на шатровий, нас почало заливати. Перші-ліпші дощі чи сніг – і  текло з усіх-усюд, бо такий якісний ремонт зробили,- розповідає боєць. -  Звісно ж, за  фактами підтоплення ми одразу писали скарги до «Житлогоспу». Сподівалися, що там допоможуть. Однак, крім складених актів по факту нічим не зарадили».

Парадоксально й те, що ані Олександрійська міськрада, ані її комунальне підприємство «Житлогосп», як відзначає Дмитро, про самого підрядника чітких даних не мали. А точніше не хотіли їх розповсюджувати, аби Мусулеги  не звернулися до суду. Тому мій герой та його матір Марина, з якою він проживає, намагалися знайти будівельників-підрядників самотужки. Однак марно, адже організація і назву свою змінювала і місце дислокації. Таким чином, справа до суду не дійшла, натомість зайшла у глухий кут. А відновлювати непридатне для проживання житло Мусулеги взялися самотужки.

Та якось, за кілька років, той самий підрядник, продовжував ремонт їхньої багатоповерхівки. Але тепер вже утеплював стіни. Звісно, Мусулеги мали нагоду нагадати про той інцидент. Тоді ж і з’ясували, що ремонтні роботи у їхньому будинку виконувало якесь кіровоградське підприємство – ТОВ «Купава» - керівник Віктор Балабан. Він же пообіцяв родині-потерпілих виправити існуючу ситуацію. Проте потім, як виявилося, десь подівся.

З того часу боєць АТО знову почав оббивати пороги Олександрійської міськради. Не раз звертався до міського голови  Степана Цапюка. Однак на своє запитання хто винен і хто відшкодує збитки – відповіді так і не знаходив. Бо зводилось все до банального: грошей в бюджеті немає. (Та й головне ж -  дах відремонтували!)

Навіть за кілька років зібрати необхідну на відновлення житла суму родині бійця не під силу. Хоча і Марина, і Дмитро – не безробітні. Та й по мірі можливостей вже частково відновили пошкоджене майно ( на що  витратили десь орієнтовно понад 30 тис. грн.). Але до ладу ще треба привести вікно на кухні, всю електропроводку, стіни, які розсипаються й тріщать по швам.  

Тому днями зі своєю задавненою проблемою учасник АТО прийшов на прийом до губернатора Сергія Кузьменка, який проходив у стінах Олександрійської РДА. Там бійцю пообіцяли підтримку. А перший заступник олександрійського міського голови Людмила Давиденко взяла це питання на свій особистий контроль.

Відтак Дмитро сподівається, що ті розмови -  не порожні і місцеві чиновники врешті-решт перестануть закривати очі на існуючі проблеми.


2 коментарі:

  1. Всі гроші на судові витрати проти тих самих учасників АТО

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Як не крути, а підтримка учасників АТО з боку держави - мінімальна. І прикро, що в даній ситуації за чіїсь прорахунки мають відповідати прості й непричетні до того люди.

      Видалити

Розповісти друзям