Піролізні котли

Піролізні котли

неділя, 4 червня 2017 р.

Децентралізація на Олександрійщині: хто з ким і проти кого?


Об'єднання перших громад в Україні вже багатьма прикладами довело свою ефективність, тож нині зволікати з їхнім створенням - це все рівно, що шкодити самому собі, втрачаючи час і можливості. Однак в Олександрії та Олександрійському районі  чомусь і досі цей процес трішки гальмується, тоді як в державі вже об’єдналося близько чотирьохсот громад.

Найактивніші та найсміливіші успішно користуються перевагами додаткового фінансування, державними дотаціями, субвенціями та допомогою міжнародних донорів. А ми - продовжуємо тупцюватися на місці, не дослухаючись до провідних українських експертів, які наголошують: 2017 рік – ключовий для реформи децентралізації, адже якщо досі деякі громади сиділи, склавши руки, то зараз часу для того, аби надолужити згаяне - зовсім мало.

Так от, лише нещодавно ситуація в регіоні дещо змінилася. Місяць тому Олександрійський міський голова Степан Цапюк підписав розпорядження «Про проведення громадського обговорення щодо надання згоди на добровільне об’єднання Олександрійської територіальної громади з 43 селами - Головківською, Андріївською, Ізмайлівською, Комінтернівською, Бандурівською, Войнівською, Косівською, Костянтинівською, Лікарівською, Недогарською, Протопопівською, Приютівською та Звенигородською, Пантаївською і Олександрійською сільськими та селищними радами».

Підписане воно відповідно до Перспективного плану формування територіальних громад на Кіровоградщині. А це також значить, що кожній сільській раді мають направити, чи вже й направили,  листи з пропозицією висловити свою точку зору щодо об’єднання з містом.

Степан Цапюк у той же час ініціює проведення обговорень цього об'єднання по мікрорайонах, на підприємствах та організаціях міста і в офіційних своїх коментарях неодноразово наголошує: без погодження з олександрійцями рішення про об’єднання не буде прийнято.

Але, на жаль, у варіанті "Олександрія +43 села" може повторитися історія попередньої пропозиції: «Один район – Одна громада», який був відхилений Кабміном, адже суперечив його Методиці. Велика кількість населенних пунктів так чи інакше  може не увійти в рекомендовану 20-ти кілометрову зону.

Тож існує цілковита ймовірність, певна вірогідність, що запропонований обласною владою і відповідно підтриманий олександрійським міським головою варіант в Уряді та Верховній Раді України відхилять, а Олександрійську міську територіальну громаду залишать у тому ж форматі, якою вона є. 

Не виключено, що місцеві об'єднавчі процеси  напряму пов'язані з загальнодержавними, які цьогоріч набирають більших обертів, адже у 2018-му шансів для сільських, селищних та міських рад на добровільне об’єднання може й не бути. А з наступного року ймовірно розпочнеться примусове об’єднання, і у Верховній Раді вже зареєстрований відповідний законопроект.

«Плюс» починаючи з наступного року дотаційні кошти з держбюджету та Фонду регіонального розвитку отримуватимуть лише нові ОТГ, а тому зволікання в даному напрямку не на користь Олександрії і Олександрійського району, які через це можуть залишитись без суттєвого фінансування та кращих перспектив.

Важливо констатувати, що реакція більшості очільників сільських територій в Олександрійському районі на пропозицію Степана Цапюка була неоднозначною і не на його користь. Опитані сільські та селищні голови виступили проти агломерації з олександрійською міською громадою. У тому числі й Микола Сироватка, очільник Ізмайлівської сільради, Віктор Демидчик - Недогарської, Віктор Близнюк - Андріївської та Вікторія Лисенко - Приютівської. (Про це йшлося в серії моїх попередніх матеріалів, зокрема: «Бути чи не бути об’єднанню міста з селом?»). А  Приютівська селищна рада у відповідь прийняла рішення про ініціювання добровільного об’єднання сільських і селищних громад району, висловивши у такий спосіб незгоду  із пропозицією Степана Кириловича.

Голова Приютівської селищної ради Вікторія Лисенко розповідає, що вони ініціювали добровільне об’єднання територіальних громад 23 сіл району в Приютівську селищну ОТГ(з центром в Приютівці), а також проведення громадських обговорень, які наразі й тривають.

У громади з’ясовують чи доречно об’єднати в одну ОТГ такі населені пункти, як Приютівка, Костянтинівка, Косівка, Бутівське, Занфірівка, Березівка, Діброви, Войнівка, Протопопівка, Ягідне, Головківка, Іванівка, Ізмайлівка, Піщаний Брід, Пустельникове, Гайок, Короліва, Видне, Андріївка, Рожеве, Степанівка, Сургани, Мала Березівка.

Після обговорень дане питання буде розглянуто на черговій сесії Приютівської селищної ради. Таким чином об'єднавчий процес продовжиться, логічним завершенням якого можливо й стануть вибори наприкінці цього року.

Лисенко наголошує також на тому, що  з сусідніми громадами вже зустрічались і вивчали економічну доцільність та ефективність такого злиття і вона - беззаперечна.

Додам також, що варіантів об’єднання громад на Олександрійщині – було кілька. Певний час у місцевих ЗМІ активно мусувалася ідея створення чотирьох окремих ОТГ: Олександрійської міської та трьох сільських - Приютівкої, Новопразької та Червонокам’янської. Але кілька разів цю версію відкидали. Та по суті, якщо поглянути на нинішній стан справ,  стає зрозумілим: повернулися до старого. Чим же завершеться процес децентралізації на Олександрійщині, і які матиме практичні наслідки, поки що сказати важко, але й чекати залишилось – не довго.

Матеріал підготовлено Наталією Луценко спеціально в межах кампанії «Регіональні голоси за децентралізацію».

Немає коментарів:

Дописати коментар

Розповісти друзям