Скоро в Олександрії запрацює повноцінний Музей «Гудзика»

Майже піввіку ґудзики пролежали у сміттєвих завалах. І нагадали про себе лише наприкінці 2015-го. Саме тоді місцеві художники взялися за відновлення старого приміщення на Чижевського, 8. Три роки там працює Мистецька галерея, а колись діяла ґудзикова фабрика.

«Перш ніж туди переїхати, ми мусили привести приміщення до ладу, та розгребли сміттєві завали, - говорить Ірина Кваша, 34-річна засновниця «Vashart gallery», -  Серед непотребу знайшли і кілька тисяч ґудзиків, які відібрали, просіяли й промили. Тоді ж зацікавилися історією. Та виявили, що з 1934 по 1970 рік у цім приміщенні працювала ґудзикова фабрика. Але сама будівля введена в експлуатація ще до Революції. Коли саме, достаменно не відомо, бо документи не збереглися». 

Згодом Ірина дізналася, що у 1850-му там був єврейський дім. Але у Революцію його націоналізували та передали Українському товариству сліпих. А нові власники спершу використовували його, як клуб, де діяли самодіяльні гуртки, а потім - заснували ґудзикову фабрику і вечірню школу. Понад два десятиліття споруда пустувала та руйнувалася.

«Гудзики самі себе і врятували,  - продовжує Іра. - Ще й розворушили історію. Тому у 2016-му ми ініціювали акцію «Купи ґудзик - врятуй будівлю!». З них виготовляли спеціальні листівки, які розходилися по 50 грн. Вони ж мандрували Україною і світом. Ми відправляли їх і в  Британію, і в США. Потім у мене з'явилася ідея створити Музей «Гудзика». Такі сьогодні надзвичайно популярні у Німеччині, Ізраїлі, Японії та Росії.  Два роки тому я навіть оголосила збір гудзиків до своєї колекції і люди потихеньку почали їх зносити.

Тепер маємо перші крихітні експонати часів Царської Росії, післяреволюційного періоду,  Другої світової. Передати гудзики сюди можна й зараз. Ми з радістю приймаємо! Окрім того, городяни дарували нам рідкісні монети. Найстаріші датовані 1732 роком».

Сьогодні ж під  Музей «Гудзика» у Мистецькій галереї виділена окрема кімната. Для маленьких експонатів встановлено і спеціальний стенд, але одного замало. Митці мріють розширитися. Тож можливо серед моїх читачів знайдуться охочі, хто допоможе їм обладнати додаткові стенди, або посприяє матеріально.  

«Якщо ідею вдасться реалізувати,- підсумовує Іра, - то скоро ми презентуємо містянам свою повноцінну колекцію».  

Фото - інтернет-мережа.