ЛЮДСЬКИЙ ПОТЕНЦІАЛ І МОЖЛИВОСТІ НІЧИМ НЕ ОБМЕЖЕНІ
Останнім часом я інтенсивно займалася висвітленням загальнодержавних процесів реформування.
Особливо, що стосувалося децентралізації. Розвінчуючи тему, активно цікавилась
європейськими моделями впровадження реформи.
І мріяла на власні очі побачити,
як все відбувається за кордоном. Тому долучитися до проекту "Посилення
інституційної спроможності - активізації місцевих ЗМІ у місії інформування про
реформу децентралізації", який реалізується Центром Європейської співпраці
(Польща) у партнерстві з Всеукраїнською асоціацією сільських та селищних рад.
Пройшла відбір і стала його учасницею. Та вкотре пересвідчилася: людський
потенціал і можливості нічим не обмежені.
КОЖЕН МАЛЕНЬКИЙ КРОК МАЄ СВОЄ ЗНАЧЕННЯ
У моєму професійному житті були різні поїздки в межах України, зі
своїми цілями, термінами і результатами. Але жодного разу я ще не була за
кордоном. Це мій перший такий візит і, вважаю, - не останній.
У Польщі я побачила новий зовсім інший рівень життя і нові можливості, які
варто враховувати у повсякденних і професійних моментах. Тут, як мовиться,
кожен маленький крок має своє значення. Він легко може змінювати звичні і
повсякденні справи. Але в це треба щиро вірити.
ГАРНІ ЗВИЧКИ ТРЕБА ПЕРЕЙМАТИ
Цей візит навчив мене перш за все більш раціональному і більш
обдуманому використанню вільного часу. І тут не має значення вік,
професія, соціальний статус. Тут важливе бажання і прагнення щось змінити.
Бажання переосмислити і перебудувати свій маленький мікрокосм.
Коли була у
Польщі, то спостерігала за рівнем і стилем життя своїх сусідів. Вдивлялася в те, чого у
них можна навчитися. І тут, як
виявилося, головне - цінувати себе, свою унікальність, свій вільний простір. У поляків
багато гарних звичок, і я вважаю, їх треба переймати, бо вони
підвищують комфорт і якість нашого життя.
МРІЯ
НЕ ЗАЛИШИЛАСЬ НА ПОЛИЦІ ПІД ШАРОМ ПИЛУ
Перш за все навчальний візит змінив мій світогляд та дозволив
переоцінити власні можливості. Дякуючи координаторам проекту моя мрія не
залишилась на полиці під шаром пилу. Зламалися якість заржавілі
стереотипи, з’явилися якісь нові ідеї, нові стимули.
Загалом, поїздка була сповнена цікавих і різнопланових людей.
Добре організована. Щиро припала до душі. Стала справжньою
мікроперевіркою себе на міцність, виходом із певної обмеженої зони і шансом
навчитися чогось нового. Та виправдала всі можливі й неможливі очікування.
ТРАНСФОРМАЦІЇ,
ЩО ВАРТІ НАШОЇ УВАГИ
Сама організація візиту була проведена на досить високому рівні.
Команда координаторів та ідеологів проекту чітко розуміла свої завдання і цілі,
і працювала досить згуртовано. І тому нам, журналістам регіональних видань,
видалася чудова нагода побачити різні сфери життя своїх сусідів. Та відчути і
зрозуміти, як вони, насправді, пройшли всі ті трансформації.
У Польщі мене особисто приємно вразила чистота, якісні дороги та
турбота держави про своїх громадян і набагато достойніші умови праці
колег-журналістів. Це була гарна нагода вивчити
процес реформування органів місцевого самоврядування. І нагода поділитися цими знаннями зі своїми
постійними читачами.
ЗАЗИРНУТИ
У РІЗНІ СФЕРИ ІНШОГО ЖИТТЯ
У цілому, у рамках навчального візиту до Республіки Польща делегація
українських регіональних журналістів мала змогу відвідати декілька міських та
сільських адміністрацій, що розташовані в західній частині країни, на кордоні з
Чехією та Німеччиною. Паралельно вдалося побувати й на окремих промислових
об’єктах. У тому числі – розрізі з видобутку граніту, сміттєпереробному
підприємстві, очисних каналізаційних спорудах та ін. До всього ж досить інформативними стали візити в редакції своїх закордонних колег. Зокрема, великий
медійний концерн щоденної газети «Західний щоденник» та концерн AGORA, що фінансує регіональну «Газету Виборчу»,
локальні малотиражки (тижневики) «Міський експрес», «Слово регіону» та інші.
КРОК У НАПРЯМКУ РОЗВИНЕНОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КРАЇНИ
Особливий інтерес викликало не лише повсякденне
життя та побут поляків, а й найбільш успішні практики впровадження
адміністративної реформи, що неабияк актуальні для новостворених і майбутніх
українських об’єднаних громад. І тут доречно
ще раз наголосити: перше, що кидається у вічі, коли потрапляєш до Польщі – так
це по-справжньому якісні європейські дороги, чисті узбіччя й загальна
облаштованість. І то не дивно, оскільки Польща на відміну від України, –
розвинена європейська держава, член ЄС.
ЖИТИ СКРОМНО І ЗІ СМАКОМ
Поляки живуть досить
скромно і мають при тому вишуканий смак,
що проявляється в багатьох речах. Наприклад, давно навчилися поєднувати
переваги села та міста. Приватні будиночки у них часто не мають жодних парканів
і кремезних огорож, натомість обсаджені молодими деревцями чи різноманітними
кущами, які утворюють так званні живі зелені огорожі. Тут не побачиш бродячих
собак. А в селах люди не утримують домашньої живності. Тож і виглядає все дуже
просто і гармонійно. Це те, чого ще так бракує українцям.
ЗАКОРДОННІ ПРАКТИКИ ОБОВ’ЯЗКОВО СТАНУТЬ РЕАЛЬНІСТЮ
В УКРАЇНІ
До всього ж, поляки неабияк переймаються
екологічними питаннями. У кожному місті чи
крихітному селі, в парках, скверах, на вулицях чи навіть в приміщеннях
адміністративних будівель встановлено по кілька контейнерів для різного виду
сміття. Для нас це ще велика мрія,
яка, сподіваюсь, найближчим часом стане реальністю.
У польських селах достатньо розвинений агротуризм. Вагоме
значення поляки приділяють і велоспорту. Тому практично у всіх
населених пунктах, та між ними є спеціально відведені велосипедні маршрути та
спеціальні велостоянки. У поляків навіть мода в одязі — це щось просте і
зручне: джинси, спортивний стиль, часто з елементами рок-культури. На вулицях
нерідко можна зустріти неформалів. Та, незважаючи на такі особливості, приємно
радує і завжди підбадьорює доброзичливість, щирість та гостинність приймаючої
сторони. Це відчувалося і в Катовіце та Сосновці, де нас радо зустрів колектив
колег із щоденної газети «Щоденник Західний» та на зустрічі з представники
Товариства журналістів Республіки Польща, що фактично є аналогом нашої
Національної спілки журналістів.
АДМІНРЕФОРМА
СУТТЄВО ТРАНСФОРМУВАЛА ПОЛЬСЬКІ ЗМІ
Свого
часу польська адмінреформа безперечно змінила і формат та спрямованість
місцевих муніципальних (у нас – комунальних) видань. Аби вижити, деякі з них
об’єдналися у потужні концерни. Так, як це сталося приміром із «Західним
щоденником», у структурі якого сьогодні діє практично 31 окремий повітовий
(районний) тижневик і загалом працює 60 журналістів. Розповсюджуються видання
переважно вроздріб (а тільки 10% за передплатою). На медійному ринку тримаються
виключно за рахунок реклами і видавничої справи, адже у своїй власності мають
друкарню, послугами якої користуються редакції газет навіть з сусідніх держав.
Завдяки такому підходу до роботи, колектив місцевих районок забезпечується
гідною заробітною платою.
Що
стосується контенту, то своїх читачів видання інформують про принципові справи,
що відбуваються в країні і світі, а також про проблеми найближчої околиці,
міста, дільниці. Безумовно, кожна редакція, як і будь-яке підприємство чи
навіть державна установа, вариться, так би мовити, на своїй кухні. Тому дуже
цінним був досвід роботи інших подібних видань. Хоча і в гостях у колег із
«Західного щоденника» стало зрозумілим: живуть вони значно краще, ніж ми.
Редакція має гарну матеріальну базу, прекрасне приміщення, своє телебачення.
Така собі регіональна маленька «медіа-держава». Та й загалом, преса у поляків
дещо інша, ніж в українців, а це значить, що є нам ще чому повчитися.
ОКРЕМА НІША – НЕВЕЛИКІ ЛОКАЛЬНІ ВИДАННЯ
Окрім
того, у Польщі на нас чекало ще кілька зустрічей з журналістами невеликих
локальних видань. За результатами цих візитів можна відзначити: в окремих
газетах відсутня «новинна гонка», а натомість прослідковується виважена
інформаційна політика. Все залежить виключно від стратегії самого видання.
«Міський експрес», наприклад, інтернет-портал і безкоштовна газета, що
поширюється в трьох повітах (районах), існує трохи більше 5 років і має тираж у
5 тис. примірників та понад 200 тисяч користувачів електронної версії видання.
Висвітлює виключно місцеві події та проблеми. Пріоритетним місцем у роботі
журналістів є робота з людьми та пошук реклами. Газета фактично не має власного
офісу і працює, як інтерактивне ЗМІ. Основною цінністю видання є кваліфіковані
кадри та відповідні соціальні гарантії для цих же працівників.
ПРОТИВНИКИ Й ПРИХИЛЬНИКИ
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
Не менш інформативною була і зустріч у Маршалківському управлінні Нижньосілезького
воєводства у Вроцлаві. За українськими мірками – це візит до обласної державної
адміністрації. Там нам розповіли про попередні перетворення щодо укрупнення
самодостатніх громад у Польщі, що розпочалися ще на початку 90-х.
Аналізуючи
процес реформування, самі поляки констатують, що коли в країні тільки
стартувала децентралізація, вистачало у них і її прихильників, і противників.
Але результат, як показує практика, не забарився, бо з економічно слабкої і
територіально подрібненої країни Польща вийшла новою і справді європейською
державою. Хоча було і болісно, і в окремих випадках навіть складно, оскільки й
школи оптимізували, й лікарні, й інші заклади соцсфери. Приймалися непопулярні рішення,
але саме таким чином сільські гміни були укрупнені, натомість сформовані
спроможні територіальні громади.
Звичайно
ж, змінено й інфраструктуру цих незалежних громад. Кожна з них діє відповідно
до заздалегідь розроблених стратегічних планів розвитку територій. І судячи з
побаченого й почутого, новації пішли на користь країні і самим об’єднаним
громадам.
З ЧИМ ПОЛЯКИ ЙДУТЬ ДО ВОЄВОДСТВА
До самого воєводства місцеві мешканці звертаються переважно з питань розподілу коштів Європейського Союзу та цікавляться проектами, що були чи будуть реалізовані на тій чи іншій території. Водночас чимало звернень стосується питань охорони здоров’я, громадського транспорту, роботи закладів культури, тощо. Всі вони успішно опрацьовуються прес-службою воєводства, яка складається з 8 осіб. З інформаційних ресурсів тут є лише власний інформаційний сайт та канал на YouTube.
З ЧИМ ПОЛЯКИ ЙДУТЬ ДО ВОЄВОДСТВА
До самого воєводства місцеві мешканці звертаються переважно з питань розподілу коштів Європейського Союзу та цікавляться проектами, що були чи будуть реалізовані на тій чи іншій території. Водночас чимало звернень стосується питань охорони здоров’я, громадського транспорту, роботи закладів культури, тощо. Всі вони успішно опрацьовуються прес-службою воєводства, яка складається з 8 осіб. З інформаційних ресурсів тут є лише власний інформаційний сайт та канал на YouTube.
Офіційну інформацію зі своїх структурних підрозділів та управлінь
воєводство друкує на сторінках окремих міських чи міськрайонних видань,
оплачуючи у них лише місце на окремих шпальтах. Муніципального
друкованого видання у воєводства немає. До всього ж, останні роки вищезгаданий
держорган активно співпрацює з українськими та грузинськими міськими й
обласними адміністраціями. Стосується це переважно питань обміну досвідом між
органами місцевого самоврядування й культурних обмінів. Практика такої
співпраці вже налагоджена з Дніпропетровською та Кіровоградською областями.
Наразі для поляків актуальним є питання реструктуризації повітів (тобто
районних адміністрацій). Однак журналістам з України цю тему місцеві чиновники
коментували неохоче і дуже узагальнено.
ПОЛЬСЬКИЙ
ДОСВІД НА ОЗБРОЄННЯ УКРАЇНЦЯМ
Багато чого з польського життя треба брати на озброєння українцям.
Цікаві їхні трансформації в освіті, культурі, медицині. Чимало можна почерпнути
і в журналістиці. І загалом, озброїтись максимально-інформативно та емоційно-насичено, сповнетись нових вражень та емоцій. А в цьому допомагало і доброзичливе
спілкування і етнічне різноманіття, вишукана та автентична польська кухня, і
багато інших тематичних дрібниць. У Польщі,
для кожного з нас - українських журналістів - немов відкрилися нові
горизонти. Велика вдячність у тому ініціаторам та координаторам
проекту – полячкам Пауліні Трушко та Анні Дзедзик і українці – Наталії Ключник,
людям, які допомогли нам зануритися в цілком паралельну сферу подібного життя.
Спеціально для "Вісника Всеукраїнської асоціації сільських і селещних рад"
Немає коментарів:
Дописати коментар