Олександр та Катерина
Смірнові з Приютівки 20 років займаються овочівництвом. На
Олександрійщині конкурентів не мають.
«Сьогодні овочева
галузь у країні переживає стагнацію. Розвивати її складно,
- каже 55-річний Олександр Смірнов, засновник і керівник однойменного
підприємство. – Ми ж давно з того почали. Обробляємо пай у Войнівці (5,7 га). Саджаємо
перець, баклажани, капусту і томати. Всього-того потроху, але
овочі приносять не ідеальний прибуток».
Насіння під розсаду господарники
купують
у ТОВ «Агро-Світ» та віддають перевагу
закордонним виробникам, у тому числі голандським, німецьким, італійським та турецьким.
«Ми тісно співпрацюємо з «Агро-світом»,
- продовжує Олександр. - Вони привозять якісне насіння. Доставку
роблять вчасно. Консультують та знайомлять з новинками. Купуємо у
них ранні та
пізні сорти».
Щоб виростити якісну
городину – треба їх добре поливати. Тим більше з кожним роком клімат
змінюється, літо стає посушливішим.
«Ми знайшли вихід з положення, - продовжує господар. - Маємо власну зрошувальну систему. Цього року вперше її апробували. Власноруч з сином Олександром (на фото) зібрали дощову установку барабанного типу з консолями. Барабан придбали у Херсоні. Консоль збирали власноруч. З її допомогою зрошуємо овочі. Між іншим, у Войнівці поливом більше ніякі господарства не користуються».
«Ми знайшли вихід з положення, - продовжує господар. - Маємо власну зрошувальну систему. Цього року вперше її апробували. Власноруч з сином Олександром (на фото) зібрали дощову установку барабанного типу з консолями. Барабан придбали у Херсоні. Консоль збирали власноруч. З її допомогою зрошуємо овочі. Між іншим, у Войнівці поливом більше ніякі господарства не користуються».
Родина фермерів
зізнається, що секрет їхнього успіху – якісний полив, гарні мікродобрива і
вчасна боротьба з бур’янами, яку здійснюють механічно – тракторцем Т-25.
«Капусту садимо лише
ранню білокачанну. А помідори, баклажани і перець – різних термінів дозрівання.
З томатів маємо «Чері», «Соліросо» та «Бобкат» - найбільш затребувані серед
споживачів. Перець – «Олексій», «Нікіта» та «Гогошари», баклажани – «Фабіна»,
«Отелло», «Алмаз».
Як і всі городники,
боремося з шкідниками, але дбаючи про якість продукції – хімії практично не застосовуємо. Хіба тільки у критичних випадках та і то якнайменше.
Загалом, наше господарство починається з домашніх теплиць. Таких у дворі в Приютівці - три. Спершу вирощуємо розсаду, потім пікіруємо та висаджуємо у поле. Кожен кущик – ручна висадка і бережне ставлення до рослин. Тому маємо екологічно чисту продукцію і реалізуємо її на центральному ринку в Олександрії.
Загалом, наше господарство починається з домашніх теплиць. Таких у дворі в Приютівці - три. Спершу вирощуємо розсаду, потім пікіруємо та висаджуємо у поле. Кожен кущик – ручна висадка і бережне ставлення до рослин. Тому маємо екологічно чисту продукцію і реалізуємо її на центральному ринку в Олександрії.
На жаль, купівельна
спроможність населення з кожним роком падає. Але попри цю та
інші специфіки господарювання, не втрачаємо надії і працюємо родинним
підрядом.
Нам з дружиною допомагає син Олександр. Особисто займається механічною прополкою бур’янів, яку здійснює 5 разів за сезон.
Нам з дружиною допомагає син Олександр. Особисто займається механічною прополкою бур’янів, яку здійснює 5 разів за сезон.
На жаль, жодної
підтримки від держави на розвиток галузі не маємо. Умови праці у полі
тяжкі, вода кожного року дорожчає, продажі падають. Овочівництво сьогодні
непопулярна сфера сільського господарства і тому
тримається винятково на родинному ентузіазмі».
Матеріал підготовлено
спеціально для газети «Сільський вісник»
Немає коментарів:
Дописати коментар