Олександрійка зібрала колекцію оригінальних капелюхів

«Серйозно колекціонувати капелюхи почала у 40 років. Тоді мала додаткові кошти. Плюс донька Аня допомагала. Тепер маю їх до півсотні», - говорить 62-річна Наталія Фесенко з Олександрії. Письменниця (авторка 5 книг: чотирьох збірок поезії та книги прози), колекціонерка, колишній вчитель музики.

Її вподобання розділяють друзі. На свята дарують капелюшки.

«Їх купую не для колекції, а як атрибут до свого гардеробу. Маю парадні й робочі для виходів у місто, і двору. Усі — атрибути до костюму», - говорить жінка.

Без капелюхів почувається некомфортно. Декілька штук сама пошила. Один подарувала невістці Оксані. Зараз із сином мешкають у Польщі.

Наталя вважаю, що капелюхи створюють ідеальний жіночий образ, та підкреслюють її особистість.

Широкому загалу свої капелюхи вперше продемонструвала лише цьогоріч. Мала персональні виставки в місцевих бібліотеках.

«Городяни залюбки відвідували, та мені особисто це додало незручностей, бо вдома не було що перевдягнути», - зізнається вона. 

Капелюхами Наталя Фесенко почала цікавитися ще студенткою. Перші купувала у комісійних магазинах по 10 грн за штуку. Каже, подобалися однокурсницям. Тому, по закінченню навчання, усі роздарувала.

40% її капелюхів привезено з-за кордону — куплені у вишуканих магазинах Англії, Німеччини, Франції, Бельгії, Шотландії, Австрії, решта — українського виробництва.

«Частину подарувала донька. Купувала під час закордонних подорожей чи ділових поїздок, - продовжує олександрійка. - Привозила вишукані моделі.

За кордоном виготовлення капелюха - ціле мистецтво, й окрема індустрія. Є багато магазинів та виставкових залів. У нас з цим набагато гірше. В Олександрії працює лише єдиний капелюшковий магазин. Є по сусідству у Дніпрі. А на Закарпатті у місті Хуст працює фабрика з виготовлення капелюхів. П’ять років поспіль я мріяла туди потрапити. І якось пощастило.

Відпочивала на Закарпатті і вирішила з’їздити. Той день на все життя запам’ятала. Всю дорогу до Хусту була неймовірна злива. Туди приїхала, а там працює 3 виставкових зали, широчезний асортимент. Майже 5 годин приміряла собі капелюхи. Придбала одразу 11. На них витратила 2-х тис. грн. Ледь додому довезла, було багато коробок. Люди перепитували, що везеш, але нести не допомагали».

У Наталеній колекції є фетрові капелюхи з додаванням кролячого пуху. А також з натуральних природніх матеріалів — пшеничної та рисової соломки і з додаванням синтетичних волокон. Найоригінальніші з вуальними сітківками. Вони — мають різні форми й різні кольори, але більшість з широкими полями.

Днями жінка отримала капелюх з Німеччини вартість 2,5 тис. грн. Він у її колекції — найдорожчий.

До капелюхів Наталя має також пару десятків шарфів, з десяток рукавичок, клатчі, а також шість ексклюзивних віял. Свій образ доповнює прикрасами із натуральних каменів — сережками, каблучками, намистом.

«В Олександрії, на жаль, не організовують світські вечори чи бали, аби бути у вишуканому образі, - говорить моя героїня. – Але це реально лише тоді, коли запрошують на творчі зустрічі зі студентами чи школярами та коли організовую власні творчі вечори або презентації. На своє 60-річчя мала чудовий творчий вечір. Під час заходу змінила три наряди».