Піролізні котли

Піролізні котли

вівторок, 10 січня 2017 р.

Освіта потребує змін, а вчитель –досвіду

Свого часу оптимізація системи освіти не оминула Польщу, Естонію й ряд інших європейських країн. А відтак і Україну. Цю тему нещодавно мені прокоментувала  Ієва Калнінья - старший експерт Шведсько-Українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні».

Зі слів фахівця, освітня реформа у більшості країн Європи тривала десятиліття і ніколи не приносила миттєвих результатів. Україні вона теж не принесе швидких змін, впевнена експертка, але реалізувати її потрібно, бо існуюча система вже давно себе віджила. 
Основні перестороги іноземка пов’язує з «якістю» українських вчителів. З їхнім інтелектуальним і професійним  розвиток, набуттям нового досвіду, що загалом бажає кращого.

"П’ять років я мешкала в Данії і мої племінниці там навчалися.  – пригадує Ієва. –І от, коли вони вперше пішли до школи, то батьків разом з вчителями запросили до директора. Керівник закладу одразу дав їм завдання визначитися з цілями і результатами, які батьки хочуть отримати від шкільної програми. 

І тут важливо додати, що у  Данії батьків максимально залучають до навчального процесу. Школи там мають велику автономію. А відповідно всі освітні питання вирішуються виключно на місцевому рівні, а не на державному, як це робиться в Україні". 

Відпрацювавши у нас майже півтора року Ієва підсумовує, що у тих об’єднаних громадах, де відбулося злиття навчальних закладів, діти почуваються набагато комфортніше і розкутіше. Краще сприймають нові знання, і краще реагують на нових вчителів.
А от, для наприкладу у Латвії, звідки експертка родом, ситуація дещо інша, ніж у Данії. Там, як вона відзначає,  місцева влада не закрила дрібні школи і це призводить до спаду якості освіти.

«У Латвії, як і в Україні, вважають, що коли немає школи – немає села. Тому у деяких селах ще й досі існують малокомплектні навчальні заклади. Але це лише сприяє розподілу і розриву між бідними і багатими, бо міські школи залишають у своїх стінах тільки конкурентоздатних учнів, тоді як малоуспішних відправляють на навчання у село, де вимоги до знань значно нищі» - розповідає іноземка.

З її слів, така ситуація насправді нікому не потрібна, бо села поступово бідніють і зникають з мапи країни, тоді як відстань між заможними і незаможними постійно збільшується. Але цей вибір роблять  батьки, вони ж і отримують відповідні результати.

Довідково:
Шведсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні» вже півтора року реалізується у 18 областях України. Основна його мета – надання партнерам практичної підтримки просування реформ в освіті на основі досвіду Швеції та інших скандинавських країн. 

Форми такого співробітництва досить різні. Це й партнерські обміни, навчальні візити та ознайомлення з відповідними закордонними моделями і практиками. Передача впевних знань і досвіду. 

Раз на місяць експерти консультують об’єднанні ОТГ і проводять роботу з їхніми фахівцями. Першим експериментальним регіоном для них  стала Хмельниччина, де знайшлися  різні  моделі об’єднаних ОТГ. У тому числі сільські, міські й змішані громади, і навіть  варіант «один район - одна громада». З кожною з них (з урахуванням їхніх особливостей) вибудована певна методологія співпраці. Експерти аналізують ситуацію і радять, як правильно зробити ревізію в освіті і створювати нові моделі, як вибудувати конструктивний діалог між навчальними закладами і змінити їхнє життя на краще.






Немає коментарів:

Дописати коментар

Розповісти друзям