Олександрійський активіст, якого відкрила Революція Гідності

З фронту на Олександрійщину вже повернулося понад чотири сотні демобілізованих  бійців. Всі вони зіштовхуються з різними соціальними та побутовими проблем, вирішувати які в окремих випадках допомагають активісти громадського сектору. А точніше - ГО «Всеукраїнський Союз ветеранів АТО». Про це - в інтерв’ю з представником організації.

-25-річний Олександр Давидов для багатьох земляків - волонтер, журналіст, громадський і навіть політичний діяч.  Я особисто знаю тебе по "Сільському віснику", де разом працювали. Останні роки ти активно підтримував бійців АТО. Цікаво, з якого моменту почав цим займатися?

-Громадською діяльністю з 2012-го, а волонтерством дещо пізніше. Найбільш активно цей процес розвивався у період Революції гідності. А в 2015-му на запрошення Володимира Конюшенка я долучився до громадського формування «Славутич», куди також входили Сергій Дячук, Олександр Воропаєв, Дмитро Шаблов й інші місцеві волонтери.

-Ти був співорганізатором «Славутича», чи не так?

-Ні. Не зовсім так. Я ввійшов в організацію, коли та фактично вже була сформована, і активно займалася наданням різноманітної  допомоги  фронту. Запросили мене, як координатора інформаційного напрямку.  «Славутич» мав свій офіційний сайт, на якому розміщувалися всі звіти. Їх і доводилося формувати.

- Чи бував на фронті?

-Так. Звісно. На пропозицію Олександра Воропаєва, я долучився до поїздок на Донбас. Здійснив кілька таких виїздів. Був на контрольно-пропускному пункті Гнутово. А також у  населених пунктах Піщевик та Павлопіль під Маріуполем. Їздив конкретно до донецьких прикордонників (у Донецький прикордонний загін), а інші - бували по всій лінії фронту.

-З початку 2016-го «Славутич» припинив свою діяльність. У цей переломний момент, де зміг себе реалізувати?

-Частина активістів «Славутичу» влилася у більш глобальну організацію, а саме Всеукраїнський Союз ветеранів АТО. У тому числі і я. А сталося це з кількох причин. По-перше, громадське формування "Славутич" створювалось не лише як волонтерська організація, а організація, що займається охороною громадського порядку. Але погляди окремих активістів розходились, бо одні вирішили  більш посилено допомагати фронту, і інші  - займатися охороною громадського порядку. Напевно тому в Олександрії і з’явився «Союз ветеранів АТО». Очолив його боєць Донецького прикордонного загону і місцевий волонтер  Володимир Конюшенко. Він же й консолідував довкола себе багатьох учасників АТО.

-На що загалом зорієнтована діяльність «Всеукраїнського Союзу ветеранів АТО»?

-Перш за все організація надає допомогу військовим в зону бойових дій, а також вирішує їхні проблеми на місцях. Представляє інтереси в різних службах та інстанціях. Ми налагодили контакти з більше ніж двома сотнями демобілізованих. Але детальніше про це може розповісти її керівник – Володимир Конюшенко. Додам тільки, що ми відкриті в плані надання юридичної допомоги й різноманітних консультацій. 

-Як перейшов з громадського сектора в політичну площину?

-Громадська діяльність по суті розпочалася  з ГО «Сокіл», що тісно співпрацювала зі «Свободою». Ми організовували різні соціокультурні акції. У тому числі: Свічкову ходу до Дня пам'яті жертв Голодомору,  Смолоскипну ходу - у День пам’яті героїв Крут, забіги здорової молоді та інші акції.  Потім я пішов з «Сокола» у екологічну  організацію «Зробимо Україну чистою!», ставши в Олександрії її координатором. (авт.:про Союз ветеранів АТО розповів).  І зрештою в моїй  біографії з'явилась партія УКРОП.

-Давай, поговоримо про місцевий осередок політичної партії «Українських об’єднаних патріотів». Чому в політику потягнуло?

-З літа 2015-го я керівник міського осередку партії УКРОП. Був певен, що якщо деякі суспільно важливі питання не вдасться вирішити на громадському рівні, то зможу впливати на це з політичної площини. Та й разом зі мною до УКРОПУ пішли інші волонтери, які розділяли ідеологічну спрямованість партійного осередку, і є справжніми партріотами - це Сергій Качинський та Роман Гузеря.  

Довіру УКРОПівцям виправдали останні вибори. До Олександрійської міської ради, наприклад, потрапило троє представників від нашої партії. У нас діє приймальня Сергія Мельника. Його постійний помічник - Євгеній Дерев’янко. Можна звертатися з різних питань за адресою: м. Олександрія, вул. 6-го Грудня, 28. Прийом по буднях з 8.00 до 17.00.

Записала Наталія Луценко