Особливо велику партію
солодкого продукту з Олександрійського цукрового заводу цьогоріч було
експортовано в країни Азії.
Але який саме обсяг і до яких країн, директор з
виробництва Олег Покотило не розголошує. Натомість запевняє, що й так продукт місцевого
ґатунку користується неабияким попитом серед жителів Кіровоградської,
Дніпропетровської, Донецької та
Запорізької областей, куди завжди успішно реалізується.
Сьогодні
ж, у розпал сезону цукроваріння, за добу на підприємстві виробляють 390-400 тонн
цукру, при цьому переробці піддається до 3-х тисяч тонн солодких коренів.
«Лише за останній
рік, дякуючи плановій модернізації, рівень виробництва у нас значно покращився.
За цей рік, приміром, було автоматизовано випарну станцію та жомо-сушильне
відділення. Також проведено ряд дрібних ремонтів», - розповідає О. Покотило.
Загалом, певні
реконструкції тут проводяться щорічно і дозволяють збільшити виробничу потужність. До того ж, олександрійські цукровари постійно прагнуть до економії
палива, тобто газу, який використовують. Та й останнім часом їм надходить чимало
пропозицій щодо переведенню заводу на альтернативні джерела енергії, але поки
остаточних рішень не прийнято, виробничники працюють у напрямку енергозбереження.
Нагадаю, що свою
історію Олександрійський цукровий завод відліковує з 1961 року. Це
підприємство, яке своєю безперервною працею створило одну з найкращих сторінок цукроварної
галузі України. І має, насправді, надійні перспективи економічної стабільності.
Тим більше, солодкий продукт на Кіровоградщині сьогодні виготовляє
лише три цукрових заводи – Новомиргородський, Олександрійський та Олександрівський. Хоча, в радянську добу їх налічувалося шістнадцять.
Немає коментарів:
Дописати коментар