Як і інші батьки, вагому часточку свого життя я присвячую своєму єдиному 11-річному
сину Олександру. Розповісти про нього вкотре вирішила й напередодні Дня матері,
який відзначається у другу неділю травня.
Приводом
до цієї розповіді стало те, що нещодавно мій Саньок написав про мене
невеличкий твір. Читати його було і цікаво, і корисно, бо багато новенького дізналася про себе.
«Моя
мама дуже гарна, привітна та весела, - пише Саша. - Характер у неї добрий та емоційний, розум –
барвистий, а душа - ніжна і прекрасна, немов білий сніг. А ще вона
така мила, працьовита й кмітлива. Для мене - найкраща у всьому
Всесвіті. Я свою матусю дуже сильно люблю.
У її душі, як виявляється, запалився талант
писати великі і малі, веселі та захоплюючі твори. Вона пише про наших земляків, про своїх колег, про всілякі цікавинки і це їй добре вдається, бо вона ж у мене найкраща!».
Текст, між іншим, майже не редагований, бо Сашко, як і я, дуже полюбляє викладати свої думки на папері. Може журналістом і не стане, але до всього ж продовжує захоплюватися акваріумістикою і пригодницькою літературою.
Немає коментарів:
Дописати коментар