Людмила Савченко почала
допомагати військовим п’ять років тому. Її вважали найстаршою волонтеркою
країни.
Наприкінці жовтня у Дніпрі провели в
останню путь найстаршу волонтерку країни — 90-річну Людмилу САВЧЕНКО.
Гроші на похорони збирали всі небайдужі.
— Знала бабу Люду з 2015-го,
— розповідає волонтерка і фотографиня 50-річна Марта Туманова. — Життя в
неї було складне. Колись мешкала в передмісті, але її хата й документи згоріли.
Це сталося через пияцтво доньки та її співмешканця. Певний час жила просто
неба, потім — у притулках. П'ять років тому почала допомагати військовим. Вдова
загиблого бійця дала їй прихисток.
Людмила Савченко пережила
Голодомор і Другу світову війну. Відколи долучилася до волонтерського руху,
кілька разів на тиждень зустрічалася з військовими. Готувала їжу та годувала
поранених у лікарні в Дніпрі. Також працювала в пункті відпочинку на місцевому
вокзалі.
— Вона сама збирала і
передавала нашим хлопцям продуктові набори. Їй пропонували якусь допомогу. Та
брала лише ті продукти, що можна було віддати солдатам, — каже Туманова. —
Траплялися люди, які були готові придбати для баби Люди хатину в селі поряд з
обласним центром чи влаштувати її у приватний пансіонат. Але вона не хотіла так
радикально змінювати життя. Найбільше часу проводила в пункті допомоги для
військових на центральному вокзалі. Любила бійців, як власних дітей. Не
пропускала жодного патріотичного заходу в місті. Любила фотографуватися. Носила
з собою зо три сотні світлин. Коли на вулиці їй ставало зле, по фото перехожі
розуміли, що це непроста жінка, і їй треба якнайшвидше допомогти.
Автор: Наталія Луценко, Фото- мережа.
Немає коментарів:
Дописати коментар